1.Озн. зі схемою на ст. 196

2.Запа’ятаймо!

Теорія:

За будовою числівники поділяються на прості, складні та складені.

1. Прості числівники складаються з однієї кореневої основи.

До простих належать:

назви чисел першого десятка (один — десять), числівники сто, тисяча, мільйон, мільярд, нуль;

збірні числівники: двоє, одинадцятеро;

неозначено-кількісні числівники: кілька, багато, немало;

порядкові числівники, утворені від простих числівників: третій, сьомий, сотий.

1. Складні числівники утворені від двох числівникових основ.

До складних належать:

числівники, утворені за допомогою суфікса -дцять: одинадцять, двадцять, тридцять;

назви десятків: шістдесят, дев'яносто;

назви сотень: триста, сімсот;

збірні: обидва, обидві;

дробові: півтора, півтори;

неозначено-кількісні: кількадесят, кількасот;

порядкові числівники, утворені від складних кількісних: двохсотий, сімдесятий.

Зверни увагу!

Числівники з частинами -надцять, -дцять на сьогодні розглядають як складні, хоча в них ці частини вважаються суфіксами, але за походженням це складні числівники, що утворилися зі словосполучень числівників на означення одиниць та числівника десять з прийменником на чи без нього :
одинадцять — один на десять.

1. Складені числівники складаються з кількох слів: двадцять два, вісімдесят третій, тисяча дев'ятсот вісімдесят перший, п'ять цілих і шість десятих.

Впр. 460 (письмово)

Впр. 461 (письмово)